Нетуристическая Азия: советы путешественников о небанальных местах другого континента
Перечень самых популярных туристических локаций для летнего отдыха не меняется из года в год. В топе все те же Турция и Египет, которым уступают разве что только новооткрывшиеся многим Бали, Шри-Ланка и Таиланд. Но настоящие любители путешествий и приключений начали открывать для себя другую Азию, познавая культуру местных стран и наслаждаясь сказочной природой.
Историями о своих самых ярких путешествиях они поделились с нами. Читайте о том, как познать нетуристическую Азию и получить новые ощущения — и планируйте новое путешествие.
Содержимое материала
Роман Грабежов, основатель тревел-комьюнити Localz, владелец Unicorner.club
Азия очень разная. В ней сосуществуют первые экономики мира и практически девственные острова, на которых запрещены любые виды транспорта, кроме велосипеда, а то и вовсе запрещена даже высадка без разрешения. Не все готовы, например, к переправам под тентом на нелегальной лодке в Лаос, когда по реке патрулирует вооруженная до зубов полиция. Или прогулки по парку в Камбодже, где до сих пор взрываются на минах люди.
С другой стороны туризм за последние годы очень сильно трансформировался. Банальные туры уступили дорогу небольшим агентствам, которые формируют отличные программы. Плюс вырос процент самостоятельных путешественников (из Украины в том числе). Так что говорить о не туристической Азии с каждым годом все сложнее. Потому как мест, которые ты открываешь возможно одним из первых – становится все меньше. Огромную роль в этом сыграли соцсети. Топовые тревел-блоггеры в поисках не банальных мест изучают все, что только можно изучить. И в итоге снимают сториз о том, как добраться, что посмотреть. Пару таких репортажей от блоггера-миллионника и место становится туристическим. Туда начинают съезжаться тысячи людей. Проверено на собственном опыте.
Каждая страна азиатского региона по своему прекрасна и не может оставить равнодушным. Мое знакомство с Азией началось в Индии. Тогда, вдохновленный книгой Шантарам, вместе с друзьями отправился практически в месячное путешествие по стопам главного героя. Это был неповторимый опыт. Под конец нашей поездки я отправился в одиночку в Варанаси. Это самый старый город Индии, святое место. Именно здесь мечтает умереть каждый индиец. Что меня влекло туда? Гхаты – места, где сотни лет не гаснет огонь костров, на которых сжигают тела умерших. Мне казалось, что это место таинственное и неизведанное. Да и на борту нашего самолета только я и ещё одна девушка из Питера были туристами, среди сотни другой местных жителей, которые посматривали на нас с интересом.
Но каково же было мое удивление, когда приехав в город, первое, что я услышал, было – «Привет, славяне!», а на набережной висела огромная рекламная растяжка с надписью «Йога». Да, именно на русском языке.
Если выбирать азиатский город для жизни, я бы наверное остановился на Бангкоке. Он не такой чистый и культурный, как Сингапур, не такой динамичный и развитый, как Гонконг. Я влюбился в него с первой поездки. Каждый раз, когда летел в Азию, старался выбирать Бангкок транзитным хабом, чтобы провести там хотя бы пару дней. А первым делом всегда шел кормить огромных варанов в парк Люмпини.
Конечно, в Азии хватает необычных традиций.Этот случай произошёл несколько лет назад на маленьком острове Гили Траванган в Индонезии. Я приплыл на катере, быстро заселился и пошёл сразу же на пляж. Остров маленький, обойти можно по периметру минут за 40. Вечером, пройдя в номер, обнаружил, что у меня украли внушительную сумму. Персонал делал вид, что ничего не понимает, а управляющего уже не было. Пришлось вести своё собственное расследование. К утру у меня уже была весомая доказательная база и «случайно» найденные персоналом под подушкой у меня в номере 300$, что и послужило основным аргументом против них же. Собственник отеля оказался британцем, мы с ним все обсудили, деньги мне вернули, но вор продолжал оставаться ненаказанным. Тогда я пошёл к старейшине острова и все рассказал.
Помните эпизод игры престолов, где Серсею ведут по городу с табличкой на груди и все вслед кричат ей «Shame on you!”. Оказалось, что на этом острове практически идентичный круг позора для воров. Парня арестовали, провели кругом позора и навсегда изгнали с острова. Такая поучительная история.
Азия – очень контрастная. И в этом ее особенность. Когда прилетаешь в европейские города, они по большей части очень похожи. Особенно центральные районы. С Азией все не так. Прилетая на пару дней в Сингапур, сложно себе представить, что все это появилось всего-то 50 лет назад. И вот уже у тебя самолет в Камбоджу, где ты смотришь на Ангкор-Ват и вспоминаешь сцены из Мортал Комбат. Или ещё вчера ты смотрел на плотную застройку Гонконга и очереди в автосалон Тесла, а сегодня тебе предлагают выпить настойку на змеином яде в Лаосе.
В детстве я смотрел передачи о путешествиях, и однажды увидел племя длинношеих. Сквозь годы удалось пронести мечту попасть туда. Это оказалось не очень сложно, но безумно интересно. Даже интереснее, чем остров варанов Комодо. Вы уже наверное заметили мою любовь к рептилиям!
Яркие воспоминания оставили вулканы на островах в Индонезии. Вулкан Бромо был активен – проход к кратеру был закрыт. Но благодаря пешеходным тропам, которые были подсмотрены в Maps.me удалось обойти КПП и пройдя пустынную кальдеру, сделать селфи с активным вулканом, в кратере которого бурлила раскалённая лава.
А ещё я вычитал на одном форуме информацию про озеро ЧеоЛан в Тайланде. Добираться было сложно, но все усилия кратно оправдались. Когда-то тут была долина, в которой жили люди. Но под угрозой катастрофы дефицита питьевой воды, было решено затопить долину. Так образовалось одно из красивейших озёр, в центре которых стоят домики на воде. Там нет связи, интернета и электричество по часам. Никаких сториз и постов. Настоящий ретрит в трёх часах езды на байке от шумного туристического Пхукета.
Азия — это рай для бюджетных путешествий. В первую очередь потому, что основным видом транспорта во многих странах является мопед и «фарангу» его можно арендовать очень легко. А если у тебя есть мопед и маршрут — дело за малым. Я вообще не представляю себе Азию без мопеда. Например на Шри-Ланке, чтобы добраться вглубь острова, можно поехать на автобусе или поезде. Но это будет изнурительно долго и очень душно. Байк — другое дело. Я так поехал в Нувара-Элия, надеясь провести максимум день. А когда приехал, не поверил своим глазам. Это была настоящая маленькая Англия. Никогда бы не поверил, что буду играть в гольф на одном из самых красивых полей Азии — на Шри-Ланке в маленьком городке, который не особо фигурирует в путеводителях.
Еда, одежда, жильё, интернет — все стоит дешевле, чем в Киеве. Да, где-то дороже, но в среднем дешевле. Перелеты тоже дешевые. AirAsia постоянно устраивает распродажи по цене местного супа. А на взлетной полосе нередко можно увидеть «пробки» из самолетов. Серьёзно. Как у нас маршрутки и даже чаще.
Огромная ошибка начинающих путешественников — изначально думать, что там, на другой части мира все безумно дорого. Нет. На любой бюджет найдётся свой интересный маршрут. Даже если бюджета нет совсем. Я знаю людей, которые изъездили всю Азию со 100$ в кармане.
Артур Оруджалиев, основатель сайта о криптовалюте Bitside
Для кого-то экзотикой в Азии будут самые туристические места и они получат там максимум удовольствия, а не туристические регионы покажутся настоящим трешем. Все зависит от опыта и желаний.
По сочетанию разных факторов лично я люблю остров Панган в Таиланде. Это простой, доступный, понятный и классный по атмосфере вариант.В Юго-Восточной Азии я не был только в двух странах – Папуа и Брунее. Все остальные локации очень разные и интересны по-своему. Не буду оригинальным – я люблю Таиланд. Хотя побывать нужно везде.
Очень необычной традицией является День Тишины на Бали. В этот день отключают интернет, запрещено выходить на улицы под угрозой тюрьмы. Не работает даже аэропорт!
В этом регионе все очень разное и интересное. Не нужно слушать чужие советы, а получать свои впечатления и переживать собственный опыт. Лично мне очень нравится даже супер популярный и туристический Бали. А многие от него плюются…
Поездка в Азию из Украине дешевой быть не может как минимум из-за расстояния. Билеты дешевле $500 долларов купить можно, но очень редко. При этом чем на дольше вы едете – тем дешевле вам обходится время пребывания. Чем на дольше вы арендуете жилье и транспорт – тем дешевле они в пересчете на день.
Ілля Царенко, власник бюро авторських подорожей «Дороговказ»
Насправді, Азія – один з найпопулярніших напрямків для відпочинку. Туди їдуть і європейці, і американці, і китайці. Тому всюди, куди можна доїхати громадським транспортом, легко зустріти відвідувачів. При цьому ще є локації та навіть цілі країни, які лише починають приваблювати туристів.
Перш за все, це північна гірська частина В’єтнаму. Зазвичай туристи беруть на прокат мотоцикл або скутер та відправляються на один-два тижні у самостійну подорож. Провінція Ha Giang найкраще підходить для знайомства з неймовірною природою та культурою жителів. Проїжджаючи віддаленими селами, можна натрапити на місцеві ринки з автентичними речами, спробувати в’єтнамську кухню та насолодитись краєвидами рисових терас.
Ще одна досить екзотична країна – М’янма. Не так давно вона була закрита для туристів (досі заборонений в’їзд в північно-західні області). М’янма не розбалувана туристами, як сусідній Таїланд. А її жителі до сих пір привітні до відвідувачів.
Там я зустрів цікавий звичай – мастити щоки спеціальною білою фарбою, що виготовляють з дерева танака, та малювати нею візерунки. Вважається, що так молоді хлопці та дівчата стають привабливими. Крім того, всі чоловіки ходять у спідницях та жують червоний бетель – один з легких наркотиків. Від цього їхні зуби теж червоніють, а жуйку вони спльовують на дорогу – деякі елементи культури нетуристичної Азії можуть бути неприємні та навіть шокувати.
Рекомендую відвідати Мандалай та його околиці зі старовинними буддійськими пагодами, де можна ближче познайомитись з культурою буддистів. Інша локація – озеро Інле, де зупинився час. Тут мешканці живуть у справжніх селищах на воді, де у плавучих фермах вирощують овочі, виготовляють срібло, шовк та побутові речі.
Впевнений, туристам сподобається Індонезія. Особливо острів Балі з його розслабленою атмосферою, наповненою традиціями та смаками індуїзму. Так, це туристичне місце, але воно слугує хорошою відправною точкою для подорожей у віддалені нетуристичні місця.
Наприклад, острови Комодо, де живуть комодські дракони. Або Нуса Пеніду з білосніжними пляжами та величезним різноманіттям коралів і риб. Можна навіть поплавати поруч з величезними мантами. А ще в цьому місці просто фантастичні заходи сонця!
Але найбільше в Індонезії мене вразило Західне Папуа, а саме острови Раджа Ампат. Занурившись там під воду – просто потрапляєш у інший світ. Тут фантастичні кольори океану, білосніжні пляжі та майже немає туристів. Цивілізація лише почала освоювати локацію, тому ви не знайдете готелів з зручностями, хоча всюди є швидкий мобільний інтернет.
Населення – колишні каннібали папуаси, які тільки прийняли іслам. Тут досі процвітає містицизм, а побут племен не змінився за останні сторіччя. Проте вони більше не їдять людей і відмовилися від жертвоприношень, замінивши це ритуальними танцями та змаганнями.
Окрім цих місць дуже рекомендую відвідати величний храм Ангкор Ват у Камбоджі, культурний північний Таїланд та острови не в рамках пакетного туру, прекрасні національні парки Китаю і, звичайно, інопланетну Японію. Це туристичні місця, але вони того варті.
Самостійна подорож не туристичною Азією не буде бюджетною. Звичайний рівень комфорту вартує більше ніж в популярних локаціях. А іноді такого комфорту взагалі немає. В деяких місцях самостійному туристу подорож обійдеться досить дорого. Наприклад, на островах Раджа Ампат надзвичайно дорогі трансфери. Туриста навіть не пустять в один човен з місцевим населенням, тому він будете змушений викупити його повністю. Крім того, часто буває так, що для місцевих вхід до локації безкоштовний, а от іноземець повинен платити, до того ж не малу суму. Для свого проекту авторських подорожей «Guiding Star Дороговказ» я дослідив чимало туристичних місцевостей – у більшості існує проблема з високою платнею. Але і у форматі самостійної подорожі є свій шарм, варто лише зважити всі за і проти.
Ярина Квітка, музикант гурту Folknery, мандрівниця, співзасновниця проекту «Двоколісні хроніки»
Ми з чоловіком побували в Ірані, Індії, Непалі, М’янмі, Таїланді, Малайзії, Індонезії, Лаосі та Китаї. Зазвичай, обираємо нетуристичні місця та маршрути. Тому кожна з країн Азії, у якій побували – була незабутньою казкою та неабиякою пригодою.
В Індії після дуже туристичного міста Рішікеш, ми подалися в індійські Гімалаї. Це надзвичайно красиві місцини, але туди рідко їздять туристи. Тому тамтешні люди завше хотіли нам чимось допомогти та поговорити. Загалом поговорити з іноземцями хочуть всі індуси, часто здається, що це їхнє головне заняття. Та гірська місцина штату Уттаракханд на відміну від іншої Індії, досить спокійна, малозалюднена, доволі чиста. Там стрибають мавпи, тече Ганга — ми часто їхали вище хмар. Саме в тій частині Індії ми побачили павича в дикій природі, коли з’їхали в лісок на стежку аби перепочити. Він саме проходжав там, розпустивши свого красивого кольорового хвоста.
Також хочу виділити штати Ассам, Маніпур та Нагаленд. Ці території довгі роки були закриті від іноземців. Зараз сюди заїжджають ті, хто хоче доторкнутися до іншої Індії. Там особливо зелено, а жінки носять на своїх головах все: відра з волох, мішки з крамом… Можна знайти чимало красивих озер та дикої природи.
Ще одне цікаве і дуже гарне місце – тайський острів Булон Ле. Він має лише два кілометри берегової лінії. Частина острова жила (приблизно 50-70 місцевих), а інша частина – дикі джунглі з чудернадським птаством.
Під час наших подорожей я закохалася в Іран. Надзвичайні гори, озера, пустеля, традиції, люди. Найбільше вразила провінція Хузестан.
Кожна країна особлива по своєму. З незвичайного — в індійському штаті Ассам в квітні проводять свято, коли місцеві чоловіки ходять від хати до хати з барабанами і проводять ритуали, щоб родив рис й відганялися злі духи. Вони танцюють, співають та грають на барабанах, ходячи по колу. Також запалюють якісь ароматичні палички й щось нашіптують. За це їм місцеві дають їжу, рисову горілку та традиційні рушники з вишивкою.
Були в Непалі під час святкувань Хеппі Холлі. В кожному селі, містечку, місті танцювали, грала музика, відбувались концерти. І всі один одного посипали кольоровою пудрою, бажаючи при цьому щастя на весь рік. Я чотири дні відчула на собі цей обряд. Кожен хотів мене обмазати фарбою-пудрою й побажати щастя.
В Лаосі була під час святкувань їхнього Нового року (квітень). Тоді місцеві жінки ходять від хати до хати співаючи пісень й граючи на барабанах та бубнах. Це вони збирають кошти на храм. Мені це нагадало українські колядки.
А в Таїланді під час святкувань Нового року всі поливаються водою. Радше заливають один одного водою. Часто відрами або зі шлангів. Це нагадує водяне місиво. А ще обливаний понеділок на Галичині після Великодня.
Ми з сім’єю відправляємося у бюджетні мандрівки і Азія не стала виключенням. Адже мандруємо на велосипедах, обираємо Богом забуті стежки, полюємо на «дикі» місцини. А там часом просто немає як і де тратити кошти. В не туристичних місцинах все набагато дешевше, люди відкритіші, щиріші.
Найбільше мені запам’яталось кілька яскравих локацій. Рекомендую вам:
- Острів Булон Ле (Тайланд) – довкола море, дикі джунглів, мало туристів, колоритні місцеві. Райський куточок.
- Острів Пенанг – мекка азійської кухні.
- Острів Балі. Надзвичайна свобода. Багато традицій та звичаїв місцевих. Особливо цікаві їхні щоденні ритуали. Там можна відшукати красиві рисові поля та вулкани. Варто побувати у місті Убуд.
- Національний парк Нам-Ха, Лаос, де майже дика природа. Відчувається первинність та колорит. Часом трапляються поселення з різними племенами, що мають свою мову, звичаї, традиції.
- Трек жовтими горами, Китай. Лише уявіть – довкола гірські пейзажі, скелясті місцини, озера, спокій та чисте повітря…